1. Знак питання вперше був написаний в сирійській копії Біблії Ми нерідко задаємося питанням про те,...
2. Знак питання вперше був написаний в сирійській копії Біблії

Знак питання вперше був написаний в сирійській копії Біблії

Ми нерідко задаємося питанням про те, звідки з'явився той чи інший алфавіт. А ось де вперше з'явилися знайомі нам знаки пунктуації? Один з них, спожитий в попередньому реченні, схоже, вперше був написаний в сирійській копії Біблії. Як ви вже здогадалися, мова йде про знаку питання. Правда, в ті часи він виглядав зовсім інакше.

Фото: AP

Древній знак питання був зовсім не схожий на звичну нам красиву завитки. У копії Біблії, створеної в Сирії в V столітті, знак питання виглядав як значок, що нагадує наше двокрапка.

Знайшов і розшифрував цей знак Чіп Коуклі, фахівець за стародавніми рукописами з британського університету Кембридж. Цікаво, що подвійна точка, яку лінгвісти назвали zawga elaya, ставилася не в кінці, а перед початком питального речення. За винятком тих випадків, коли фраза починалася з питального слова: тоді і без знака все було зрозуміло.

До того, як на Близькому Сході поширився іслам, сирійською мовою було створено і переведено величезна кількість християнської літератури. У 1840-х роках це зібрання викупив Британський музей за 5 тисяч фунтів. З тих пір вчені ще не розгадали всіх таємниць цієї бібліотеки. Результати свого наукового розслідування Коуклі представив на спеціальній конференції.

У давньоєврейської, як і в древнеарабской писемності, взагалі були відсутні будь-які знаки пунктуації - відповідно, нічого схожого на сирійський "точковий" знак питання там не зустрічалося. В грецької і латинської писемності знаки стали з'являтися набагато пізніше, лише в VIII столітті. Можливо, що вони не були запозичені з сирійської писемності, а були придумані заново. У сучасній грецькій листі, до речі, знаком служить крапка з комою, а ось точка вгорі рядка замінює звичні нам двокрапка і крапку з комою.

Читайте також: Чому дієслова такі неправильні?

У своєму сучасному накресленні - "?" - знак питання з'явився в друкованих книгах з XVI століття і походив від латинських букв q і o (quaestio - пошук, в даному випадку - відповіді). Спочатку над буквою "o" писали "q", а потім цей значок трансформувався в сучасне накреслення.

Фото: AP

Багато хто знає цікаву традицію оформлення питальних речень в іспанському: в цій мові знак питання ставиться і на початку, і в кінці знак питання фрази, причому на початку він перевернутий. Це правило в 1754 році ввела Іспанська Королівська Академія: справа в тому, що через граматичних особливостей іспанської мови відрізнити позитивні пропозиції від питальних можна тільки за допомогою знаків пунктуації.

У сучасній арабській мові, де слова і пропозиції пишуться справа наліво, знак питання виглядає як дзеркальне відображення нашого. Точно так же араби надходять і з коми, і з крапкою з комою. А ось в івриті, який теж має дзеркальну писемність, знак питання виглядає абсолютно звичайним.

Знак питання також використовується і в сучасних ієрогліфічних мовах, причому при вертикальній записи його не «кладуть на бік". Правда, в японському він і не є обов'язковим: всі японські питальні пропозиції щодо визначення закінчуються запитальною часткою "-ка".

У вірменському використовується власний знак, схожий на товсту крапку або клиноподібний штрих над останньою буквою пропозиції.

Унікальний знак питання ще й тим, що може об'єднуватися з іншими знаками пунктуації - наприклад, з трьома крапками, щоб відобразити невпевненість або передати риторичне питання. У такому випадку замість трьох крапок ставиться тільки дві: третя вже стоїть під знаком питання.

Знак питання може об'єднатися і зі знаком оклику, щоб висловити на письмі крайнє здивування, подив чи обурення - словом, сильні змішані почуття. За правилами російської мови, знак питання йде першим.

В американських друкарнях в кінці 1960-х - початку 70-х років був введений спеціальний символ під назвою інтерробанг - гібрид запитання й оклику. Він нагадував недописану латинську букву "P" з точкою під нею.

Інтерробанг був придуманий в 1962 році главою рекламного агентства "New York Advertising Agency" Мартіном Спектер і призначався для позначення риторичних запитань, більшість яких в англійській мові одночасно є і вигуками. Вперше знак був виготовлений в 1966 році в складі гарнітури "Americana", виробленої асоціацією американських словолітчіков American Type Founders (ATF), а пару років тому знаменита компанія "Ремінгтон Ренд" включила його в набір знаків, що випускаються нею друкарських машин. "Цей знак - найкраще вираження неймовірності сучасного життя", - говорили прес-релізи "Ремінгтон". Але поступово інтерес до інтерробангу згас, і тепер його можна зустріти хіба що в архівних підшивках американської преси.

Читайте також: "Вашу ручку!", Або Чим ми пишемо

Показово, що навіть більш консервативні виробники друкарських машинок відразу оцінили важливість знаку. Він з'явився на клавіатурах відразу - на відміну від оклику, який аж до 70-х років друкаркам доводилося набирати у вигляді точки і апострофа.

Читайте найцікавіше в рубриці "Наука і техніка"

Знак питання вперше був написаний в сирійській копії Біблії

Ми нерідко задаємося питанням про те, звідки з'явився той чи інший алфавіт. А ось де вперше з'явилися знайомі нам знаки пунктуації? Один з них, спожитий в попередньому реченні, схоже, вперше був написаний в сирійській копії Біблії. Як ви вже здогадалися, мова йде про знаку питання. Правда, в ті часи він виглядав зовсім інакше.

Фото: AP

Древній знак питання був зовсім не схожий на звичну нам красиву завитки. У копії Біблії, створеної в Сирії в V столітті, знак питання виглядав як значок, що нагадує наше двокрапка.

Знайшов і розшифрував цей знак Чіп Коуклі, фахівець за стародавніми рукописами з британського університету Кембридж. Цікаво, що подвійна точка, яку лінгвісти назвали zawga elaya, ставилася не в кінці, а перед початком питального речення. За винятком тих випадків, коли фраза починалася з питального слова: тоді і без знака все було зрозуміло.

До того, як на Близькому Сході поширився іслам, сирійською мовою було створено і переведено величезна кількість християнської літератури. У 1840-х роках це зібрання викупив Британський музей за 5 тисяч фунтів. З тих пір вчені ще не розгадали всіх таємниць цієї бібліотеки. Результати свого наукового розслідування Коуклі представив на спеціальній конференції.

У давньоєврейської, як і в древнеарабской писемності, взагалі були відсутні будь-які знаки пунктуації - відповідно, нічого схожого на сирійський "точковий" знак питання там не зустрічалося. В грецької і латинської писемності знаки стали з'являтися набагато пізніше, лише в VIII столітті. Можливо, що вони не були запозичені з сирійської писемності, а були придумані заново. У сучасній грецькій листі, до речі, знаком служить крапка з комою, а ось точка вгорі рядка замінює звичні нам двокрапка і крапку з комою.

Читайте також: Чому дієслова такі неправильні?

У своєму сучасному накресленні - "?" - знак питання з'явився в друкованих книгах з XVI століття і походив від латинських букв q і o (quaestio - пошук, в даному випадку - відповіді). Спочатку над буквою "o" писали "q", а потім цей значок трансформувався в сучасне накреслення.

Фото: AP

Багато хто знає цікаву традицію оформлення питальних речень в іспанському: в цій мові знак питання ставиться і на початку, і в кінці знак питання фрази, причому на початку він перевернутий. Це правило в 1754 році ввела Іспанська Королівська Академія: справа в тому, що через граматичних особливостей іспанської мови відрізнити позитивні пропозиції від питальних можна тільки за допомогою знаків пунктуації.

У сучасній арабській мові, де слова і пропозиції пишуться справа наліво, знак питання виглядає як дзеркальне відображення нашого. Точно так же араби надходять і з коми, і з крапкою з комою. А ось в івриті, який теж має дзеркальну писемність, знак питання виглядає абсолютно звичайним.

Знак питання також використовується і в сучасних ієрогліфічних мовах, причому при вертикальній записи його не «кладуть на бік". Правда, в японському він і не є обов'язковим: всі японські питальні пропозиції щодо визначення закінчуються запитальною часткою "-ка".

У вірменському використовується власний знак, схожий на товсту крапку або клиноподібний штрих над останньою буквою пропозиції.

Унікальний знак питання ще й тим, що може об'єднуватися з іншими знаками пунктуації - наприклад, з трьома крапками, щоб відобразити невпевненість або передати риторичне питання. У такому випадку замість трьох крапок ставиться тільки дві: третя вже стоїть під знаком питання.

Знак питання може об'єднатися і зі знаком оклику, щоб висловити на письмі крайнє здивування, подив чи обурення - словом, сильні змішані почуття. За правилами російської мови, знак питання йде першим.

В американських друкарнях в кінці 1960-х - початку 70-х років був введений спеціальний символ під назвою інтерробанг - гібрид запитання й оклику. Він нагадував недописану латинську букву "P" з точкою під нею.

Інтерробанг був придуманий в 1962 році главою рекламного агентства "New York Advertising Agency" Мартіном Спектер і призначався для позначення риторичних запитань, більшість яких в англійській мові одночасно є і вигуками. Вперше знак був виготовлений в 1966 році в складі гарнітури "Americana", виробленої асоціацією американських словолітчіков American Type Founders (ATF), а пару років тому знаменита компанія "Ремінгтон Ренд" включила його в набір знаків, що випускаються нею друкарських машин. "Цей знак - найкраще вираження неймовірності сучасного життя", - говорили прес-релізи "Ремінгтон". Але поступово інтерес до інтерробангу згас, і тепер його можна зустріти хіба що в архівних підшивках американської преси.

Читайте також: "Вашу ручку!", Або Чим ми пишемо

Показово, що навіть більш консервативні виробники друкарських машинок відразу оцінили важливість знаку. Він з'явився на клавіатурах відразу - на відміну від оклику, який аж до 70-х років друкаркам доводилося набирати у вигляді точки і апострофа.

Читайте найцікавіше в рубриці "Наука і техніка"

Знак питання вперше був написаний в сирійській копії Біблії

Ми нерідко задаємося питанням про те, звідки з'явився той чи інший алфавіт. А ось де вперше з'явилися знайомі нам знаки пунктуації? Один з них, спожитий в попередньому реченні, схоже, вперше був написаний в сирійській копії Біблії. Як ви вже здогадалися, мова йде про знаку питання. Правда, в ті часи він виглядав зовсім інакше.

Фото: AP

Древній знак питання був зовсім не схожий на звичну нам красиву завитки. У копії Біблії, створеної в Сирії в V столітті, знак питання виглядав як значок, що нагадує наше двокрапка.

Знайшов і розшифрував цей знак Чіп Коуклі, фахівець за стародавніми рукописами з британського університету Кембридж. Цікаво, що подвійна точка, яку лінгвісти назвали zawga elaya, ставилася не в кінці, а перед початком питального речення. За винятком тих випадків, коли фраза починалася з питального слова: тоді і без знака все було зрозуміло.

До того, як на Близькому Сході поширився іслам, сирійською мовою було створено і переведено величезна кількість християнської літератури. У 1840-х роках це зібрання викупив Британський музей за 5 тисяч фунтів. З тих пір вчені ще не розгадали всіх таємниць цієї бібліотеки. Результати свого наукового розслідування Коуклі представив на спеціальній конференції.

У давньоєврейської, як і в древнеарабской писемності, взагалі були відсутні будь-які знаки пунктуації - відповідно, нічого схожого на сирійський "точковий" знак питання там не зустрічалося. В грецької і латинської писемності знаки стали з'являтися набагато пізніше, лише в VIII столітті. Можливо, що вони не були запозичені з сирійської писемності, а були придумані заново. У сучасній грецькій листі, до речі, знаком служить крапка з комою, а ось точка вгорі рядка замінює звичні нам двокрапка і крапку з комою.

Читайте також: Чому дієслова такі неправильні?

У своєму сучасному накресленні - "?" - знак питання з'явився в друкованих книгах з XVI століття і походив від латинських букв q і o (quaestio - пошук, в даному випадку - відповіді). Спочатку над буквою "o" писали "q", а потім цей значок трансформувався в сучасне накреслення.

Фото: AP

Багато хто знає цікаву традицію оформлення питальних речень в іспанському: в цій мові знак питання ставиться і на початку, і в кінці знак питання фрази, причому на початку він перевернутий. Це правило в 1754 році ввела Іспанська Королівська Академія: справа в тому, що через граматичних особливостей іспанської мови відрізнити позитивні пропозиції від питальних можна тільки за допомогою знаків пунктуації.

У сучасній арабській мові, де слова і пропозиції пишуться справа наліво, знак питання виглядає як дзеркальне відображення нашого. Точно так же араби надходять і з коми, і з крапкою з комою. А ось в івриті, який теж має дзеркальну писемність, знак питання виглядає абсолютно звичайним.

Знак питання також використовується і в сучасних ієрогліфічних мовах, причому при вертикальній записи його не «кладуть на бік". Правда, в японському він і не є обов'язковим: всі японські питальні пропозиції щодо визначення закінчуються запитальною часткою "-ка".

У вірменському використовується власний знак, схожий на товсту крапку або клиноподібний штрих над останньою буквою пропозиції.

Унікальний знак питання ще й тим, що може об'єднуватися з іншими знаками пунктуації - наприклад, з трьома крапками, щоб відобразити невпевненість або передати риторичне питання. У такому випадку замість трьох крапок ставиться тільки дві: третя вже стоїть під знаком питання.

Знак питання може об'єднатися і зі знаком оклику, щоб висловити на письмі крайнє здивування, подив чи обурення - словом, сильні змішані почуття. За правилами російської мови, знак питання йде першим.

В американських друкарнях в кінці 1960-х - початку 70-х років був введений спеціальний символ під назвою інтерробанг - гібрид запитання й оклику. Він нагадував недописану латинську букву "P" з точкою під нею.

Інтерробанг був придуманий в 1962 році главою рекламного агентства "New York Advertising Agency" Мартіном Спектер і призначався для позначення риторичних запитань, більшість яких в англійській мові одночасно є і вигуками. Вперше знак був виготовлений в 1966 році в складі гарнітури "Americana", виробленої асоціацією американських словолітчіков American Type Founders (ATF), а пару років тому знаменита компанія "Ремінгтон Ренд" включила його в набір знаків, що випускаються нею друкарських машин. "Цей знак - найкраще вираження неймовірності сучасного життя", - говорили прес-релізи "Ремінгтон". Але поступово інтерес до інтерробангу згас, і тепер його можна зустріти хіба що в архівних підшивках американської преси.

Читайте також: "Вашу ручку!", Або Чим ми пишемо

Показово, що навіть більш консервативні виробники друкарських машинок відразу оцінили важливість знаку. Він з'явився на клавіатурах відразу - на відміну від оклику, який аж до 70-х років друкаркам доводилося набирати у вигляді точки і апострофа.

Читайте найцікавіше в рубриці "Наука і техніка"