9 липня з космодрому Плесецьк був здійснений випробувальний запуск ракети «Ангара-1.2ПП» легкого класу. Розробкою створення комплексу ракет-носіїв «Ангара» почали займатися ще в 1995 році. Тоді, після розпаду СРСР, космодром «Байконур», з якого здійснювалися запуски важких ракет-носіїв «Протон» і «Енергія», виявився за межами Російської Федерації. Внаслідок цього виникла необхідність створення ракети-носія, все елементи якого виготовлялися б з російських комплектуючих на російській виробничій базі, а пуски здійснювалися з космодромів, розташованих на території Росії. Таким чином Державним космічним науково-виробничим центром імені М. В. Хрунічева була розроблена екологічно чиста ракета-носій, початковий запуск який був запланований ще в 2005 році, але з тих пір неодноразово переносився. Нарешті, в липні 2014 року, успішно відбувся перший випробувальний запуск «Ангари», і ви можете побачити його з допомогою наших панорам.
А тепер передаємо слово Денису Єфремову, автору цього віртуального туру.
Знімати запуск ракети складно. Особливо якщо цю ракету з цього майданчика запускають вперше. Вибрати точку зйомки дуже непросто, а в разі помилки можна втратити не тільки потрібних кадрів, але і фотоапарата. І, ясна річ, другого шансу зняти перший запуск ракети ну ніяк не може бути.
На моє запитання до технік космодрому про те, куди буде доходити полум'я від ракети, вони чесно відповіли, що не знають. Я вирішив ризикнути і поставив одну камеру максимально близько до ракети, а для іншої пригледів найвищу конструкцію в окрузі. І якщо при виборі ближньої точки я ризикував технікою, то на верхній точці довелося ризикувати ще й самому.
Для захисту ракети від блискавок на стартовому майданчику встановлені щогли дивертора висотою 150 метрів. Мені вдалося домовитися з військовими, і мені дозволили туди залізти. Робити це довелося цілих шість разів, та ще й вкрай швидко. Справа в тому, що космодром «Плесецьк» з міркувань секретності будували в безнадійно хмарному і, відповідно, дощовому районі. Крапку зйомки я вибирав в звичайну для цих місць похмуру погоду. А ось день старту видався на рідкість ясним, і вийшло так, що моя камера знімала ракету проти сонця в контровому світлі. Довелося переставляти камеру на сусідню вишку, і давалося мені на це всього 20 хвилин.
Я піднявся на 80 метрів вишки, забрав камеру, спустився, піднявся на другу вишку, встановив, запустив і знову побіг вниз. Тут мені, звичайно, дуже допоміг досвід роботи рятувальником, адже одна з обов'язкових тренувань рятувальників - це підйом на швидкість по підвісним сходах. Цього разу на космодромі я виконав річну норму по лазанью; шкода мені це не зарахують.
Після цього швидкісного забігу я був останнім евакуйованим з майданчика; там залишався тільки розрахунок в підземному бункері. Оглядовий майданчик знаходиться на відстані півтора кілометрів. Огляд стартового столу звідти сильно обмежений, і зазвичай між журналістами там йде битва за кращі місця. Але в цей раз до зйомки допустили лише кілька людей, і нам залишалося просто чекати.
Час минав повільно. Мене долали сумніви: чи все я правильно включив в поспіху, чи вистачить заряду акумуляторів і вільного місця на флешках, що не розплавить чи й не знесе чи камеру потоком реактивного струменя.
Ніякого зворотного відліку на оглядовому не чути. «Ангара» взагалі сильно автоматизована система, запуск відбувається практично без втручання людини. Момент старту нам довелося вгадувати за непрямим ознакою: приблизно за хвилину до запуску з корпусу ракети перестає йти пар від системи охолодження.
Тиша розривається гуркотом включився двигуна. За кілька секунд ракета створює велике біле хмара диму позаду стартового столу і починає підйом. Злітає «Ангара» дуже повільно. Створюється відчуття, що щось йде не так. Крім того, відразу після старту починається маневр відведення ракети від стартового столу - тобто ракета летить не тільки вгору, але і зміщується вбік.
Але, не звертаючи уваги на наші відчуття, ракета працювала так, як і повинна була. Розганяючи пил космодрому, вона пішла в хмари і повністю виконала свою програму.
Фото і текст: Денис Єфремов . Збірка панорам і обробка відео: AirPano
12.09.2014