Хата Багата

Опубликовано: 01.12.2016

видео Хата Багата

Майстрами хата багата: у Дубенському замку презентували відразу дві виставки

Колись навіть саму згадку про идолы, про їх вплив на наше життя називали забобонами і висміювали. Та останнім часом в побут народу знову повертаються традиції, » які складалися віками. З сивої Давнини прийшов до нас звичай прикрашати оселі идолами. Найчастіше їх виготовляють з природних компонентів, що символізують для людини здоров’я, затишок в родині, любов, щастя, смотрите Хата Багата. Іноді самі назви звичних нам рослин підказують, яку роль вони відіграють ужитті людини. Хто не знає квіточки, яка ніколи не в’яне, — безсмертника? Мабуть, саме тому він здавна вважається оберегом, який символізує довголіття.

Не випадково, певне, в народі існує повір’я, що часник, перець, вироби з солоного тіста відганяють від дому біду та нещастя. Біла лляна стрічка є эмблемой єдності в родині. Колоски жита та вівса — идолы краси. Мак охороняє нас від різних наврочень. Горох, гречка, квасоля символізують гарний врожай, тобто добробут, горіх — міцне здоров’я. Вважається, що трав’яний віночок приносить в дім фортуну, а мішечок із зерном — щастя в домі. У цьому приховано багатовікові спостереження народу, його мудрість.

Не достаточно значення навіть те, як і де розміщується оберіг. Якщо прилаштовували господарі віночок чубчиком догори, значить, мали не меті вберегти свій дім від нечистої сили та відьом. А от віночок чубчиком донизу обіцяв привабити гроші у родину. Якщо прибивали господарі підкову на дверцах ріжками доверху, отримували допомогу в своїх справах від неба. Якщо підкова висіла донизу, то оберігала дім від сварок, хвороб. Не знали колись наші праотцы дорогого посуду. Він був глиняний, найпростіший, але також мав силу оберегів. Глечики, наприклад, вважалися знаками повного життя. Если купували глиняний посуд, обов’язково дослухалися до його «голосу». За тембром розрізняли «горщик» — чоловік, і «горщиця» — жінка. У домі повинні треба було мати і горщики, й горщиці, щоб панувала злагода в родині, добре велося й жінкам, і чоловікам. Багато хто з нас і сьогодні знає повір’я: не слід тримати в хаті розбитого, пощербленого посуду. Це не просто якийсь забобон. Повір’я з’явилося саме тому, що дуже довго наші праотцы користувалися переважно глиняним посудом. Вони вірили, що він має життя, як і людина: народжується, живе, помирає. Розбиті, тріснуті горщики вважалися висе мертви ми. їх закопували в землю.


Інтегроване заняття "Чим хата багата"

rss