Статьи

Світлана Тарабарова про еміграцію, концертах в Росії і особистому житті

В ексклюзивному інтерв'ю Світлана Тарабарова розповіла про сварку з продюсером групи Real O і своєї життєвої філософії, завдяки якій з'явився дебютний альбом «Мир всім».

Про талант

Я вірю в долю, я вірю в те, що всесвіт, світ, життя, люди і батьки стали учасниками мого прийняття рішення про те, що я стану музикантом. Це було в дитинстві. На сімейних святах, як розповідає тато, я забиралася на табуретку і заявляла, що буду співати. Я одягала халати, сукні, брала мікрофон і починала співати, пародіюючи Аллу Пугачову.

Я з дитинства хотіла забратися в найвищу точку квартири, щоб звернути на себе увагу, і співала, читала вірші, навіть просто ділилася своїми враженнями.

Про «Фабриці зірок 2» і групі Real O

Мені не було прикро, що мені не запропонували сольну кар'єру, а покликали в групу. Так, були деякі внутрішні питання: «Ей, чому ?!». Але на той момент, це був 2008 рік, ми прийняли спільне рішення, що треба побути в групі. Тобто з самого початку я планувала сольну кар'єру. Потім почали з'являтися питання: «Ей, чому так довго ?!».

У групі я проспівала 3,5 року. У кожної з солісток були свої сфери, за які ми відповідали. На мені була вся музична частина. Я працювала в студії, я писала пісні, я прописувала бек-вокал. На мені була відповідальність не тільки за музику в Real O, а й у всьому TALANT Group (продюсерський центр Наталії Могилевської, - прим. Ред.). У мене навіть був штат людей, якими я керувала. Можу сказати, що в групі я не була однією «з», а займала лідируючу позицію.

Я завжди хотіла стояти на сцені сольно і підписуватися під музикою. У групі були інші правила, пісні були не тільки мої, а й авторські. Поступово мені стало не вистачати повітря.

Після мого відходу з групи було багато провокацій різного роду і з різних сторін. Але я займалася музикою, і у мене не було часу відволікатися на негатив. Музика вічна.

Про сварку з Наталею Могилевською

Я розірвала контракт, але я нікого не підставляла. Був момент, коли я боялася, що у мене відберуть прізвище, хоча я за паспортом Тарабарова. Але я заздалегідь, за півроку, заявила про свій намір піти з групи і попросила допомогти мені. Але мені відмовили. У 21 рік мене це не влаштувало, тому я стала діяти більш рішуче.
У мене чудові стосунки з Наталею Могилевською. Вона завжди була для мене як друга мама. Вона мене багато чому навчила. Між нами ніколи нічого поганого не було, а то, що писали в пресі про нас, неправда. На даний момент у нас все добре.

Про дебютному альбомі «Мир всім»

Всі пісні з альбому написані мною. Є навіть один дует з моїм клавішником Євгеном. Він пише музику, і ось на одній з репетицій я почула, як він наспівує пісню. Вона мені так сподобалася, що я запропонувала заспівати її дуетом, і тепер в альбомі є прекрасна композиція «Навпіл».

Назва альбому актуально в сьогоднішній ситуації. Я думаю про те, що саме музика завжди допомагає справлятися зі складнощами. В цьому альбомі 13 теплих пісень про кохання, натхнення і мужність, які дають багато сил. Я вважаю, що всім артистам української естради в цей час треба мобілізуватися і активно випускати альбоми, кліпи і займатися творчістю. Це означає, що ми не здаємося і нас неможливо зламати.

Про плани на майбутнє

Я планую не тільки писати пісні і займатися сольною кар'єрою, а й мрію про те, щоб допомагати талантам. Також я планую відкрити свою музичну школу. Я хочу розвивати нові таланти.

Про позитив, який допомагає виживати

Раніше я писала слізні ліричні пісні. Як тільки у мене в душі була смуток, я сідала і писала чергову жалісливу пісню. Але в один момент все змінилося, і я почала думати тільки позитивно, що і відбилося на музиці.

Ми можемо дивитися на життя різними очима. У всього є дві сторони медалі, і я вибрала прекрасну і солодку. Мені це допомагає виживати, боротися зі своїми внутрішніми тарганами. Я жива людина, буває, засмучена, плачу або засмучена, але я намагаюся бути вдячною за те, що я живу і за те, що багато класного відбувається в моєму житті.

Я помітила, що з моїх пісень пропала злість, яка пов'язана з сумом і болем. Зараз я знаю відповідь. Якщо тобі погано, треба в усьому шукати позитив. Можна вийти на вулицю, можна зателефонувати близьким. Обов'язково знайдеться хтось, хто допоможе тобі стати радісніше і позитивніше. Негатив забирає життя. Я за світлу сторону нашого життя. Скажімо "ні" ліні, байдужості і злості.

Про продюсера

У мене немає продюсера, у мене є команда. Я щаслива людина, і мені шалено щастить. Багато допомагають мені на чистому ентузіазмі. Є люди, до яких я прислухаюся, але рішення я завжди приймаю сама. Так може кожен, якщо ти домовишся сам з собою.

Про патріотизм і еміграції

Задовго до революції я вважала себе патріоткою. У мене були пісні українською мовою, наприклад, пісня «Гордiсть країни», яка виявилася пророчою. Я завжди відчувала батьківщину. Це дуже важливо - відчувати себе частинкою чогось глобального. І це жахливо - не відчувати любові до батьківщини. Саме такі люди замислюються про еміграцію.

Скажу чесно, я думала про еміграцію, хотіла виїхати на ПМЖ. Мрія будь-якого артиста - прорватися на світовий рівень, закордонний ринок, стати всесвітньо популярним виконавцем, і я про це думала. Але чим старше я стаю, тим більше розумію, що я буду їздити відпочивати за кордон, але завжди буду повертатися додому. Тут я можу вільно спілкуватися, мене і мої пісні розуміють. Це потрібно цінувати.

Зараз я працюю над англомовним альбомом і планую підкорювати світову естраду. Але жити я збираюся в Україні.

Про ситуацію в українському шоу-бізнесі

Зараз відбувається перезавантаження. Нас чекають важкі декілька років попереду. Але якщо ми вистоїмо, приймемо нові правила гри і не будемо сидіти склавши руки, все вийде. Не можна говорити «Все пропало. Ні концертів! »Або« Українська музика ніколи не прорветься »- це неправда. Українська музика стає популярною. Наприклад, Pianoboy, Джамала, Alloise, The Hardkiss - це знамениті виконавці. А ще є маловідомі артисти, які прославляють Україну на території США, всього світу.

Про концерти в Росії

Не секрет, що пісня-саундтрек «Ми віримо в любов» до фільму «Любов у великому місті 3» займала лідируюче місце в хіт-парадах СНД. Я навіть була номінантом на премію RU.Music. Але на даний момент ми приймаємо пропозиції про концерти тільки на території України. Зараз не час. Я відмовляюся від всіх пропозицій і вважаю неправильним виступати там. Моя позиція - ми повинні бути зараз тут. Але я вважаю росіян братським народом. Я чекаю, поки все заспокоїться.

Про українських зірок, які заробляють гроші в Росії

Ті люди, хто активно гастролює на території РФ зараз, були досить популярні і до революції, і у них було достатньо грошей. Тому, швидше за все, вони виступають там не через грошей. Не можна судити, але я не підтримую їх.

Про концерти в зоні АТО

В цьому році я не робила великих концертів та фестивалів, як у попередні роки. Я вирішила, що зараз треба підтримувати наших солдатів. Ми поїхали в зону АТО, до Краматорська. Це був перший концерт після звільнення міста. Завдяки фестивалю «Назустрiч мрiї», який справно допомагає нашим бійцям всім необхідним, ми зібрали команду і рвонули до Краматорська. Було страшно. Я вперше була в бронежилеті. Але коли я вийшла на сцену, то побачила повний зал солдатів, які стояли більше 80 діб, і у них світилися очі. Вони через таке пройшли, але все одно не втрачали оптимізму.

Вони танцювали, підспівували і отримали неймовірну розрядку. Як артист, скажу, що це були найкращі концерти в моєму житті. Там немає нічого штучного. Солдати дякували, навіть не знаючи мене. Чого тільки варті сльози під пісню «Повертайся живим» (неофіційний гімн солдатів із зони АТО, - прим. Ред.).

Складно стримувати сльози, але я намагаюся не розклеюватися перед ними. Я доношу їм головний меседж «Повертайся живим» від імені всіх мам, дружин і жінок. Війна - це страшно.

Про батьків в Херсоні

Скажу, що мої родичі перебувають дуже близько до зони АТО. Я хвилююся кожен день. Ми на низькому старті. Херсон - це Україна, інших думок немає.

Ще до початку війни я приїжджала до мами в Херсон, щоб привітати її з 8 Березня. Тоді все тільки починалося, і вже виникли блокпости. Ми не могли сидіти склавши руки, закинули колонки в машину і поїхали виступати перед нашими солдатами, які захищали нас на кордоні. Ми заспівали для них на кухні, залишили автографи на гвинтівках.

Про закоханості і особистому житті

Я не обговорюю особисте життя. Закохана я? Так. Але любов - це поняття абстрактне (Світлана жахливо ніяковіє і ховає очі, - прим. Ред.). Я не вмію відповідати на такі питання і не можу описати чоловіка своєї мрії.

Я закохана в життя, і це впливає на відносини, на все. Просто кожній дівчині потрібна підтримка - ось що важливо. Головне - вірити, що, навіть якщо ти самотній, ти стоїш на порозі чогось нового.

Я вірю в кохання. Сила тяжіння між чоловіком і жінкою - це магія, яку потрібно берегти. Зізнаюся, що я ще не відповіла собі на багато питань, що стосуються любові. Але знаю, що головне - поклик серця і вчинки. Любов - це повага, взаєморозуміння і щастя в дрібницях.

Фото Кирило Чуботіна, відео Антон Гусєв / ДеПо

Так, були деякі внутрішні питання: «Ей, чому ?
Потім почали з'являтися питання: «Ей, чому так довго ?
Закохана я?

Новости